КОЛАЧИНИ, ЧИН,
Колачини, чин, ж. мн. Четвертый день свадьбы (въ Галиціи), когда новобрачные получаютъ подарки. Kolb. I. 311.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 267.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КОЛАЧИННЯ, НЯ, →← КОЛАЧ, ЧА,